Студенти Харківського національного медичного університету змушені платити за проживання в гуртожитку більше, ніж мали б. У цю ситуацію намагалася втрутитися Держпродслужба, але програла суд. У чому ж проблема, розбиралось Накипіло.
Були б кошти
Підставою для перевірки університету стала заява студентки Поліни Кудрявих. Вона звернулась до Держпродслужби зі скаргою на зависоку ціну на гуртожиток. Ціна не мала б перевищувати 520 гривень, однак університет встановив плату на рівні 700 гривень. Поліна за цей період переплатила майже дві тисячі гривень. Враховуючи наповнення гуртожитків, загальна переплата студентів за цей період могла сягнути півмільйона гривень.
«На мою думку, умови не відповідають вартості. Нам мають створювати гідні умови, робити ремонти в кімнатах, надавати нові меблі, прибирати. А всього цього немає», – зазначає Поліна Кудрявцева.
Перевірка не тільки вирішила зобов’язати університет повернути студентці переплачені кошти, але й провести перерахунок для всіх студентів “меду”. Університет з цим не погодився й оскаржив це в суді. У своєму рішенні суд став на бік ХНМУ: були знайдені порушення у розрахунках загальної суми переплат. Рішення суду Держпродслужба вирішила не оскаржувати, отже, університет більше не зобов'язаний зменшити ціну на проживання.
За словами проректора ХНМУ Бориса Залевського, наразі ціна за гуртожиток наближена до фактичних витрат. Постанова, на його думку, не враховує зростання вартості комунальних послуг.
«Ми самі ледве “витягуємо”, так ще й змушені порушувати закон. За великим рахунком це порушення, якщо на 40% перевищуємо, але були б кошти!», – заявив у коментарі Накипіло Борис Залевський, проректор з адміністративно господарській діяльності Харківського медуніверситету.
Плата без зобов'язань
За правилами, послуги на утриманню гуртожитку мають входити до плати, але майбутні медики додатково платять за електроенергію, прибирання та поселення. Студент 4-го гуртожитку Вадим (ім’я змінено) розповів, що оплата електроенергії йде через вахтерів, які вписують ціну в бланк власноруч. (Фото бланків є в розпорядженні редакції – Ред.) Світлана Крапивіна, комендант гуртожитку ХНМУ №6, знає про таку практику, однак переконує: в її гуртожитку студенти за електроенергію не платять.
Перед початком навчального року студенти ХНМУ мають відпрацювати встановлену кількість годин у гуртожитку – підготувати його до нового навчального року. Ця норма була введена рішенням студентського самоврядування університету. За словами голови студентської ради ХНМУ Віктора Шапошнікова, студенти й до цього добровільно допомагали університету. Мешканці гуртожитку переконують, що не знають про відпрацювання за бажанням: без цього, за словам Поліни, студента можуть не поселити у гуртожиток.
Ремонт у кімнаті Поліна з сусідками робила самотужки.
Студенти, які не проживають у гуртожитках, теж «добровільно» відпрацьовують – приводять до ладу корпуси університету. За словами заступника декана з виховної роботи Олега Білика, вони займаються легким фізичним трудом:
«Допомагають прибиранням території, перенесення книжок… Максимальне навантаження — хлопці, за їх бажанням, фарбували корпус».
Загалом студентам необхідно відпрацювати приблизно сорок годин. Облік годин ведеться в спеціальному журналі. Його наявність підтвердив Олег Білик, проте він вважає, що це «лише формальність».
Існує й інший спосіб відпрацювання – благодійний внесок. За словами Поліни, це 200-400 гривень, розмір залежить від гуртожитку.
«Комендант сказала, що треба відпрацювати сім днів. Коли я сказав, що не маю на це часу, то мені порадили знайти хлопця Антона та домовитись з ним. Він озвучив ціну у 200 гривень», – розповідає інший студент Дмитро (ім’я зменено).
Комендантка гуртожитку ХНМУ №6 визнає існування благодійних внесків. За словами Світлани Крапивіної, за ці кошти купують фарбу, інвентар та наймають людей, які виконують господарчі роботи за студентів. Вона підкреслює добровільність внесків.
Голова студентської ради Віктор Шапошніков чув про “варіативне” відпрацювання і навіть готовий був у цьому розбиратися, але доказів, за його словами, бракує. Віктор наголосив, що студента не можуть карати за відсутність відпрацювань – це суперечить закону.
Дмитро з сусідами був змушений самотужки замалювати грибок на стіні кімнати.
Ні добровільний ремонт, ні добровільні внески не впливають на загальний стан гуртожитків: таргани, грибок і холод, – ось що супроводжує навчання майбутніх медиків.
«Минулий рік ми жили з грибком по всій стіні, поки самі його не замалювали. Це бачив директор студмістечка та комендант, але сказали зробити ремонт самотужки», – розказує студент Дмитро.
У кімнаті живуть учотирьох. Студенти підписують договори, що вони згодні на проживання в кімнатах з площею 4,5 м² на людину, хоча це є порушенням правил проживання, які гарантують людині не менше 6 м². Комендантка 6 гуртожитку списує все на студентську дружбу.
«Вони вже «зжились» разом та не хочуть переїжджати», – коментує Світлана Крапивіна.
Цей матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
